П. Лазаренку - не присв'ячується

ПРО ПАСПОРТ

Я зайцем би вигриз

бюрократизм,

що знайдено взимку.

Спалю та порву

будь-які папірці,

і гривні, і франки,

Та тільки не ці...

Даруй мені, Радо, підтримку.

У довгій шерензі

простецьких авто

Мій "мерс"

до кордону рухається

Здають паспорти

І я щось здаю.

Як довго ці митники чухаються!

Ці злидні в кашкетах

Без пластикових

"VIS"

З порядком

себе ототожнюють.

Вони ще не звикли

Без кордонів та віз

Жити простим

гуртожитком.

Звіряються з фото,

Очі псують.

На мові чужинській

Лепечуть.

Німецькі, турецькі

Паспорти беруть.

А їх треба всі -

До печі.

Американські беруть,

Як кредит берем ми:

Звично, буденно, просто,

Шведські затримають

Тільки на мить,

На око оцінять постать.

В українські вдивляються,

Як в бюджет премєр,

У наших сесійних

Дебатах.

А що там дивитись,

Ось був "СССР"!

Було що і дати, і взяти.

А ось, мов його

клюнув в тімячко крук

І посмішка зразу погасла

Це він вириває з

натруджених рук

Мій самий улюблений паспорт.

Бере мов хабар,

Що занадто малий,

Мов позов до страшного суду.

Як вдома дружина

Буває бере

Явну ознаку блуду.

Я зайцем би вигриз

бюрократизм,

Як моркву,

що знайдено взимку.

Як торба

З великого горба котись,

Всі інші мандати,

Та тільки...

Я дістаю

з ексклюзивних штанин

Як суперпрестижну окрасу.

Читайте і заздріть мені,

братани,

Я - підданий Гондурасу !